Нотатки про українські наукові статті та журнали. Частина 1

Рецензування

«Рецензування» — слово, яке у світі цивілізованої науки входить до визначення поняття «науковий журнал».

Подавати журналу разом зі статтею рецензію на неї — нонсенс. Журнали, які цього вимагають, розписуються у власній ненауковості.

Вимагати від автора рецензію на його статтю, а потім проводити належне реценування усередині редакції — суміщення несумісного.

Брак культури і традицій рецензування призводить до хворобливої реакції на рецензії, до особистих образ.

Хвороблива реакція еґо автора на рецензію тим більша, що більше академічних порогів (кандидат-доцент-доктор-професор-академік) той здолав.

Частина статей пишеться виходячи з того, що вони не проходитимуть рецензування, їх не читатиме ніхто.

Мурзилки

«Мурзилка» — науковий за назвою й оформленням журнал, який не дотримується належних редакційних практик, друкує будь-які надіслані йому статті майже незалежно від їх якості та змісту.

В українській науковій періодиці мурзилки переважають й перемагають.

Найбільший чинник епідемії мурзилок — вимога публікуватися науковцям та викладачам вищої школи, які не проводять власних досліджень.

Другий чинник — необхідність опублікувати 20 статей перед захистом докторської.

Третій — наявність статусу затверджених державою «наукових фахових видань» (вони ж «ваківські»).

Четвертий — лінь та імітація у науці.

Частина журналів видається виходячи з того, що їх не читатиме ніхто.

Іноземна (англійська) мова

Частка англомовних елементів у журналах більшає. Спочатку назва статті. Потім коротка анотація. Потім список літератури. Потім більша анотація. Потім частина статей англійською.

Англомовна компетентність редакцій часто надто низька. Тому англомовні елементи статей мають кумедну лексику, граматику, синтаксис.

Реальної потреби у англомовних елементах у журналах не існує. Тому цей фарс й імітація.

Якщо українські журнали стануть повністю англомовними, як їх читатиме більшість української професури?

Чому «фаховий» («ваківський») журнал не може бути якісним

Містечковий принцип формування редколегії: більшість її членів мають бути у штаті установи-засновника.

Ярличковий принцип формування редколегії: більшість її членів мають бути докторами наук.

Єдина задана державою структура статей.

Фаховому виданню не можна друкувати статті студентів (без співавторства із науковим керівником).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *