Дайте довідку про плагіат!

Чую, що авторів дисертацій стали просити надати довідку про відсутність плагіату в їх роботі, часто — із мокрою печаткою. Походження питання — очевидно, від того, що законодавство зобов’язало спеціалізовані вчені ради перевіряти дисертації на плагіат.

Що з цього приводу маю сказати.

  1. Вимагати у дисертанта перевірити власну роботу на плагіат — це відверте неподобство. Рада має це робити, а не дисертант.
  2. Говорити про наявність плагіату у певній роботі або про його відсутність — це два принципово різних питання:
    • Наявність плагіату в роботі можна виявити та 100% довести шляхом віднайдення джерел запозиченого матеріалу та експертної оцінки того, що позичені фрагменти утворюють основний зміст певної роботи.
    • Відсутність плагіату в роботі 100% гарантувати неможливо: ви ніколи не можете бути впевненими, що певний текст не є запозиченим з якогось іншого тексту, до якого у вас немає доступу.
  3. Звідси: довідка, що гарантує відсутність у певній роботі плагіату, є абсурдом. Гарантувати це неможливо.
  4. Чи є тоді користь від використання комп’ютерних систем, що перевіряють текст на ознаки плагіату? Так, є. У багатьох випадках має місце копіювання чужого тексту із відкритих джерел з інтернету. Якісно розроблені програми, які включили до своїх баз даних значну частину доступних в онлайні або в електронних бібліотеках текстів, виявляють такі запозичення. Ще раз: в Україні епідемія копіпасти з інтернету. Комп’ютерні системи значно полегшують виявлення випадків цієї хвороби. Це вже велика і вкрай корисна для доброчесності справа.
  5. Комп’ютерна система, що визначає текст, скопійований із інших джерел, дає інформацію не про плагіат, а про ознаки плагіату. Скопійований текст — ще не плагіат. Він може бути цитатою, належним або неналежним чином оформленою (класика неналежного оформлення цитати — наявне посилання на першоджерело, але текст поданий без лапок). Або скопійований текст може не бути основною змістовною частиною роботи, тоді не варто робити висновок про плагіат основних наукових результатів, у цій роботі представлених. Тобто:
    • комп’ютерна система дає інформацію про можливі “проблемні” місця в тексті;
    • рішення щодо того, чи є або не є ці місця власне плагіатом, має обґрунтовувати та приймати фахівець.
  6. Звідси, зазвичай, довідка про результати перевірки тексту на ознаки плагіату має певний сенс. За умови широкої бази текстів, з якою працює електронна система, результат її роботи може свідчити про те, що автор не вдався до одного з простих способів плагіату — до копіювання текстових фрагментів з інтернету. Відповідна довідка може мати місце з огляду на поточну масовість копіювання з відкритих джерел в українських роботах, вона — корисний орієнтир для рецензентів роботи та опонентів по дисертації.
  7. Отже, застосовувати антиплагіатні (так, ця назва не надто вдала) системи сьогодні корисно. Результати перевірки ними, справді, несуть корисну інформацію. Проте покладатись тільки на ці результати, очевидно, не можна. І це треба всім добре розуміти. Алгоритм абсолютного доведення відсутності плагіату ще не винайдено.

Отже, що раджу дисертантам:

  • покладіть відповідальність за перевірку вашого тексту туди, де вона має бути, — рецензентам, раді, опонентам;
  • краще вас відповіді на питання, чи є у вашій роботі плагіат, не знає ніхто. Якщо ви питаєте у колег, як перевірити вашу роботу на плагіат, то ви одразу “палитесь”: ви питаєте не “є/нема?”, а “знайдуть/не знайдуть?” Якби не було, ви би не питали.

Рецензентам:

  • користуйтесь якісними програмами, вони виявлять проблеми тексту у багатьох випадках;
  • але не вимагайте від комп’ютера остаточної відповіді. Її не існує.

4 коментаря для “Дайте довідку про плагіат!”

  1. “авторів дисертацій стали просити надати довідку про відсутність плагіату в їх роботі, часто — із мокрою печаткою” — не знаю, чи це так. Скоріше за все, і таке розумне, й робиться в усьому цивілізованому світі, що дисертант має написати власноруч Заяву “Заявляю, що у моїй роботі неправомірних запозичень немає”. Все!

    1. Написати на обкладинці заяву – це одне. Просять саме довідку з печаткою про результати перевірки на плагіат.

  2. Пане Євген Ви описуєте ситуацію як к.е.н., проте аспірант який подав роботу у спец раду не в тому статусі щоб диктувати вченому секретарю правила гри, та ставити свої умови щодо Довідки. Порадьте краще яка установа, чи структура при МОН може провести таку експертизу?

  3. плагіат є порушенням авторського права, незалежно, чи він містить якісь суттєві результати, а от академічна недоброчесність – це зі сфери наукової етики

Залишити відповідь до Олег Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.