Плагіат з мого тексту: моя оцінка і опис ситуації

Залишу тут для для інтернет-історії інформацію про виявлений мною плагіат з мого тексту та реакцію авторки статті з цим плагіатом і її ЗВО на цю інформацію.

Спочатку мої думки за підсумками цієї історії:

  • цей випадок стосується статті невисокої наукової цінності, написаної за принципом “пів-на-пів” (більшість джерел цитується коректно, проте деякі джерела не зазначаються взагалі). Не згадано як джерело не лише мою роботу, а й інтерв’ю із Михайлом Згуровським, з якого також взято частину тексту без належних лапок і посилання на джерело;
  • в офіційній відповіді мені від університету йшлося про оцінку в статті тільки запозичень з моєї роботи, нічого не сказано про те, чи перевірявся весь текст статті на можливі проблеми в ньому;
  • аргументація університету знаходиться виключно в межах, заданих визначенням академічної доброчесності та плагіату в тексті чинного закону України; університет не повідомляє, чи виконувався аналіз з точки зору ширшого контексту і правил доброчесності, які наявні у літературі, але не унормовані в українському законодавстві  (маю на увазі, що в цьому випадку вся стаття може розцінюватися як плагіат різновиду “пів-на-пів”, див. вище);
  • у цьому зв’язку констатується намір університету наступного (2018-го) року провести семінар на тему академічної доброчесності (отже, стандарти доброчесності в університеті ще не впроваджуються, але декларується намір почати цю роботу);
  • (випливає з двох попередніх позицій і з листа від університету): адміністрацію передусім цікавить думка юристів на ці питання
  • порушення академічної доброчесності співробітником організації зараз не впливає негативно на репутацію організації в Україні настільки, щоб це було відчутно цій організації;
  • факт публічного обговорення питання недотримання правил цитування в межах колективу колег може розглядатися як певна санкція до порушника цих правил;
  • наша і не тільки наша проблема сьогодення: писати цікаву й якісну наукову статтю вдається не завжди, а міжнародні публікації для звітності потрібні, звідси проблеми з їх якістю (геть не оригінальний висновок, але він тут дуже доречний на мою думку).

Отже, готуючи матеріал для виступу і шукаючи необхідну мені інформацію, я цілком випадково натрапив на статтю:

Ануфрієва Оксана Леонідівна. Якісна підготовка наукових кадрів в аспірантурі – крок до європейської інтеграції. У: Problems of interpersonal relations in conditions of modern requirements to quality of education and the level of professional skills of experts, pp. 53-55.

Стаття доступна за посиланнями:

http://files.gisap.eu/sites/files/digest/152.indd_site.pdf

http://gisap.eu/ru/node/137149

Я побачив у цій статті свої рядки, але без лапок і посилань, та написав пост на Фейсбуку:

За певний час допис прокоментувала авторка зазначеної статті:

Мій коментар до цього:

***
Одночасно я написав листа:

2121

Відповідь університету:

Я залишився задоволеним цією відповіддю, далі цю тему не розвивав.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.