Неточність перекладу європейського стандарту збереже державну монополію в акредитації ВНЗ?

Приводом до цього допису стала дискусія на ФБ, порушена моєю інтерпретацією пропозицій у статті пані Олени Панич, що пропонує нову модель акредитації навчальних програм ВНЗ.

Фахівцям добре відомий документ “Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (ESG)”, прийнятий 2015 року. Тут його англомовний оригінал, а тут – опублікований переклад українською мовою (не знаю, чи можна назвати цей переклад офіційним). Україна в Угоді про асоціацію з ЄС взяла на себе зобов’язання впровадити принципи, визначені у цих Стандартах.

В українському перекладі стандарту 3.2 (стор. 22 вказаного перекладу) читаємо:

"Агентства повинні мати офіційний юридичний статус та бути офіційно визнаними компетентними органами влади як агентства забезпечення якості."

Це твердження інтерпретується так, що агентство забезпечення якості має бути органом влади. Тобто агентством, про яке йдеться в Стандартах, у нас має бути НАЗЯВО. Пропозиція, щоб всі процеси акредитації здійснювалися цим органом та його експертними радами, тобто щоб НАЗЯВО мало фактичну монополію у сфері акредитації, відповідає цьому баченню.

Давайте подивимося на англомовний оригінал наведеного стандарту:

"Agencies  should  have  an  established  legal  basis  and  should  be  formally  recognised  as  quality  
assurance agencies by competent public authorities."

Вищенаведений опублікований переклад проігнорував прийменник “by”. Я переклав цей стандарт так:

"Агенції повинні мати належну правову основу та бути офіційно визнані з боку компетентних державних органів як такі, що відповідають за зовнішнє забезпечення якості."

Тут НАЗЯВО є “компетентним державним органом”, який “офіційно визнає” агенції якості. Відчуваєте різницю? НАЗЯВО не йде в університет самостійно, а визнає інші (незалежні, приватні) організації як агенції якості та надає їм право здійснювати перевірку ВНЗ.

У цьому зв’язку моя пропозиція (наведена і опублікована тут) щодо алгоритму акредитації ВНЗ, який необхідно впровадити в Україні, така:

  • НАЗЯВО акредитує незалежні установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти (далі — незалежні агенції);
  • акредитовані незалежні агенції надають ВНЗ консультативну підтримку з питань забезпечення якості вищої освіти, проводять акредитацію освітніх програм, видають ВНЗ свій висновок про акредитацію;
  • НАЗЯВО розглядає та затверджує висновки незалежних агенцій, на їх підставі видає ВНЗ свідоцтва про акредитацію їх освітніх програм;
  • НАЗЯВО не має права самостійно приходити у ВНЗ і проводити його перевірку.

***

Створення в Україні фахових і доброчесних незалежних агенцій якості – дуже складна і тривала майбутня робота. Але сьогоднішня відсутність таких акредитованих в Україні агенцій не може бути підставою для просування схеми акредитації імені Єдиного і Незамінного НАЗЯВО, ще й використовуючи посилання на європейський стандарт, який насправді передбачає прямо протилежну схему.

***

Дякую Олегу Серняку, у дискусії з яким “виплила” описана проблема перекладу.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *