Конспект з дискусії про науку

Відвідав сьогодні дискусію «Чужі серед своїх: хто зайвий в українській науці?». Занотував цікаві думки спікерів. Ділюсь.

 

Олексій Колежук:

Наукове середовище керується ізсередини, ним дуже важко керувати іззовні (з держави тощо). Від внутрішнього середовища залежить здоров’я науки, її здатність боротися із внутрішніми хворобами.

Менше 20% дисертацій – природничі науки (Україна).

Більше 50% дисертацій – чотири дисципліни. Диспропорційність.

Різні галузі = різні бар’єри до захистів.

Систему стимулів до захисту треба змінювати. Сьогодні система йде «врознос». Маємо пухлину.

Науковці роблять помилки, шахраї – ні, шахраї роблять шахрайство.

 

Нана Войтенко:

За что мы боремся, сохраняя журналы, которые называются научными, но научными не являются?

Не существует никакой украинской науки.

Одна из задач научного комитета – убедить стейкхолдеров в том, что журнал может считаться научным, только если его считают научным во всём мире (только скопус и вос).

11 месяцев 2017 к 11 месяцам 2016: минус 15% количество защит диссертаций.

Публикация текста, на который сам автор написал рецензию, – это преступление.

Строгие, жесткие требования к публикации результатов диссертаций – необходимо ввести.

Требовать внедрения от фундаментальной науки – нонсенс.

 

Ірина Єгорченко:

При створенні журналу SIGMA не було задачі про скопус/вос, але було цікаво, чи зможуть без фінансування четверо колег зробити журнал світового рівня.

Є мурзилки, є фіктивні журнали/публікації (муляж). Зручний засіб для звітування, більше нічого. МОН приймає.

Ніхто не може гарантувати 100% відсутність плагіату. Але має бути процедура попередньої перевірки на плагіат і процедура реакції на плагіат (стаття знімається, пишеться, за що).

У нас можливі несправедливі зинувачення у плагіаті (зробити муляж «виданого» раніше журналу). Всім науковцям варто розбиратися у цій темі і розуміти ризики, пов’язані із шахрайством.

Дітей вчать плагіату з дитячого садка.

Галузь «педагогіка» – окрема ракова пухлина української науки. Треба заборонити особам з педагогічним ступенем викладати будь-що, окрім педагогіки.

Різновид плагіату: «м’ясо-шоколад».

Академічний плагіат не тотожний порушенням права інтелектуальної власності. Тут дуже «зручно» покладатися на юристів («тільки юрист може встановити факт плагіату»), щоб створити комфортні умови для плагіаторів.

 

Петро Боровик:

«Ніхто не подавав позов, тому це не плагіат» – абсурдний аргумент.

В науці майнове, бізнесове авторське право – порівняно менша вага. Головне – немайнові права – обдурювання суспільства, якщо вони порушуються через плагіат.

Система інтелектуальної власності, патентна система в Україні настільки ж деградована, як і наука.

 

Олексій Болдирєв:

Наука – це те, що створює знання.

Псевдонаука підриває довіру до справжньої науки.

Псевдонаука завжди супроводжує науку, це невід’ємна частина наукового процесу.

Псевдонаука – гучна, вона знецінює справжні дослідження (наприклад, забирає на себе частину фінансування досліджень).

 

Олена Панич:

Деградація науки – наслідок якихось інших дуже серйозних причин, що давно існують і призвели до сьогоднішніх проблем.

Одна з причин – як виховується науковець? Хто його вчить? За чинними нормами кількості часу у ВНЗ навчити чомусь неможливо.

Дуже важлива оцінка колег “peer review”. Успіх журналу – організація навколо себе спільноти науковців, які можуть якісно рецензувати матеріали. Це праця і це не безкоштовний процес (дорого – не саме рецензування, а його організація; наші науковці відмовлятимуться від проведення рецензування, якщо воно буде безкоштовним).

 

Інна Совсун:

Дуже добре бачити науковців, які ізсередини починають говорити про проблеми відкрито.

Теза «НАНУ/академію треба зберегти» – напевно, правдива, але треба і думати про зміни.

Дуже багато обговорень пенсій для академіків.

Питання публікацій – один із механізмів державного регулювання наукового середовища. Один із небагатьох адекватних механізмів, коли не працює адекватно саморегулювання.

Вимога публікувати дисертацію онлайн, можливо, частково спричинила до зниження кількості захистів дисертацій.

Криза 90-х сильно знизила стандарти системи. Наслідок – впала якість. Наслідок – суспільство не готове платити і не платить за неякісний продукт.

Фінансування треба принципово змінювати.

Може, Україні більше не потрібна власна наука? Для чого нам вона потрібна? Це треба чітко осмислити і зрозуміти, дати чітку відповідь (не про пенсії).

 

Микола Гук:

В нашій системі нескладно захистити кандидатську чи докторську. Але для цього у нас немає здорової грошової мотивації. Є мотивація кар’єри через «кандидатська-докторська-професор-академік-пенсія-багата людина-все».

Головне питання – максимальне спрощення системи.

У багатьох країнах головна мета дослідження – виробництво глобального продукту – публікація у топовому журналі, це є 90% PhD.

Замовник, виробник і контролюючий орган в одній особі держави – абсурд.

Найкращі дослідження у США робляться у недержавних установах.

«Зверху» не можна нав’язати вимоги до забезпечення належної якості дослідження.

У нас немає обговорень дисертацій по суті, а не за формальними вимогами.

Повністю підтримую рейтингування наших [наукових] журналів.

Якщо від наших 100 журналів залишаться три – якість тільки виграє.

16 коментарів для “Конспект з дискусії про науку”

  1. По поводу СИГМЫ повторю свой комментарий к статье в “Зеркале неделе” https://dt.ua/SCIENCE/naukoviy-komitet-dosit-imituvati-reformi-256243_.html
    “Украинских ученых, изучающих актуальные проблемы развития нашего общества (экономисты, юристы, историки, социологи и т.п.), скоро будут упрекать не за то, что они не печатаются в журналах индексируемых в SciVerse Scopus и WoS, а за то, что в изданиях, учитываемых этими базами, низкий импакт-фактор (ИФ). Как пример успешного украинского издания, добившегося высоких позиций по цитируемости, часто приводят математический журнал SIGMA (упомянут и С. Арбузовой) , издаваемый Институтом математики НАНУ. За 2016 г. его ИФ составил 0,765 и журнал занимает 4 -е место среди 15 журналов, входящих в БД ВоС. ) Журнал SIGMA имеет к Украине очень опосредованное отношение. Во-первых, у него отсутствует госрегистрация как печатного издания (по крайней мере на сайте журналов НАНУ ее нет). Во-вторых, редколлегия журнала – на 100 процентов состоит из иностранных ученых. В-третьих, и это самое главное, журнал издается по модели “arXiv overlay ejournal” – specific type of open access academic journal, almost always an online electronic journal (ejournal). Such a journal does not produce its own content, but selects from texts that are already freely available online (из Вики). Украинского в журнале – только редактор с замами, выполняющими, как можно предположить, чисто техническую работу сборки (калькирования – overlay) статей из внешнего репозитария – arXiv, и их рассылки рецензентам. Достаточно посмотреть оглавление выпусков, чтобы убедиться в практически полном отсутствии среди авторов украинских ученых. Редакции же вузовских журналов работают совсем по-другому, последовательно и терпеливо готовя подрастающую научную смену и заказывая уже сформировавшимся ученым статьи на актуальные для нашей страны темы. Поэтому, в следующий раз, когда реформисты-активисты снова заведут шарманку об отставании украинской обществоведческой науки, напомните им о SIGME.”
    Ще один факт – перший за цитованістю матеріал (за даними Гугл Сколар) – це тези 1983 р., які циркулювали в рукопису до 2008 р., поки не були надруковані в Сігмі. Тому із загальної кількості посилань – 368, – на період 1983-2008 припадає 164, які фактично приписані Сигмі.

    1. Так, твердження саме в цьому: українські науковці взяли і зробили нормальний журнал міжнародного рівня з справжнім рецензуванням, де публікуються науковці всього світу. Авторам статей не соромно публікуватися в цьому журналі SIGMA, а відомим математикам не соромно бути в редакції цього журналу. Це означає, що науковці Інституту математики протягом достатньо довгого часу підтримують позитивну репутацію журналу. Так, дійсно нічого особливого. Можна побажати іншим українським журналам теж підняти свою репутацію, щоб відомі науковці погодились входити в редакції цих журналів, а науковці всього світу хотіли опублікуватись в цих журналах.

  2. Коментар про журнал SIGMA є брехливим (автору коменнтаря багато разів пояснювалось, що він бреше, але він продовжує розповсюджувати брехню). 1) редколегія не складається на 100% з іноземних вчених 2) журнал продукує свій власний контент – Володимир Кравченко бреше про те, що таке arXiV overlay; 3) якість журналу не визначається наявністю українських статей чи держреєстрацією друкованого видання 4) українські мурзилки в основному дуже погано здійснюють контроль якості, масово публікуючи плагіат та псевдонауку; частина з них декларує академічну недоброчесність як принцип діяльності, вимагаючи від авторів “принести рецензію” 5) Кравченко бреше, що українські редактори виконують лише технічну роботу, калькуючи статті з архіву. Його твердження – саме свідома брехня, бо це все багато разів пояснювалось. Очевидно, він витрачає час на наклепи щодо мене особисто з метою якоїсь помсти – можливо, за критику його власної псевдонаукової дисертації з політекономії соціалізму

    1. Уважаемая госпожа Егорченко, отвечаю по пунктам Вашего комментария:
      1) Editorial Board на странице журнала переводится как “редакционная коллегия”. Пожалуйста, найдите в списке украинских ученых. Привожу ссылку на страницу журнала http://www.emis.de/journals/SIGMA/about.html#board
      2) Согласно странице журнала “SIGMA is arXiv overlay. That means that all published articles in the journal have been contributed or will be contributed to the arXiv. In addition, the SIGMA web site has hyperlinks to the arXiv copies” Вики дает следующую трактовку: @An overlay journal or overlay ejournal is a term for a specific type of open access academic journal, almost always an online electronic journal (ejournal). Such a journal does not produce its own content, but selects from texts that are already freely available online. While many overlay journals derive their content from preprint servers, others, such as the Lund Medical Faculty Monthly, contain mainly papers published by commercial publishers but with links to self archived pre- or post prints when possible.

      The editors of such a journal locate suitable material from open access repositories and public domain sources, read it, and evaluate its worth. This evaluation may take the form of the judgement of a single editor or editors, or a full peer review process.” https://en.wikipedia.org/wiki/Overlay_journal
      5) Что не так в моем утверждении: “Украинского в журнале – только редактор с замами, выполняющими, как можно предположить, чисто техническую работу сборки (калькирования – overlay) статей из внешнего репозитария – arXiv, и их рассылки рецензентам”?
      Относительно своей кандидатской, – наконец дошли руки до сканирования автореферата (защита была в в декабре 1990 г.) Выкладываю линк. Читайте, изучайте.
      https://drive.google.com/open?id=1QJLnYsv68pxWatQoPaW8bNP65CkmFZhY
      Что касается политэкономии социализма и ее псевдонаучности, то это – к китайским коллегам. https://www.ineteconomics.org/perspectives/blog/a-socialist-market-economy-with-chinese-contradictions

      1. Ваші цитати з Вікіпедії не доводять вашої правоти щодо arxiv overlay та власний контент нашого журналу. Жодної потреби в піарі SIGMA серед вас нема, то не ваш рівень.

        1. Для Егорченко про Overlay journals. Из Nature.
          Читайте
          “This journal is online only — but it will contain no papers. Rather, it will provide links to mathematics papers hosted on the preprint server arXiv. Researchers will submit their papers directly from arXiv to the journal, which will evaluate them by conventional peer review.
          Overlay journals
          The idea of an ‘overlay’ journal that links to papers hosted on a preprint server is not new. There are arXiv overlay journals in maths already, such as SIGMA (Symmetry, Integrability and Geometry: Methods and Applications) and Logical Methods in Computer Science.”

          https://www.nature.com/news/leading-mathematician-launches-arxiv-overlay-journal-1.18351

          1. Поцікавтеся відмінностями між “препринтом” і “науковою статтею”. Препринт можна доопрацювати і видати як статтю. Передрук статті – самоплагіат. СІГМА публікує статті, що пройшли рецензування, і дублює їх тексти на архіві.

  3. “Редакции же вузовских журналов работают совсем по-другому, последовательно и терпеливо готовя подрастающую научную смену и заказывая уже сформировавшимся ученым статьи на актуальные для нашей страны темы.” – по-моєму, це шедевр. Одразу уявляю собі секретаря обкому, який “замовляє” статті на актуальні теми до дня народження “дорогого вождя” …

  4. Пиар журнала СИГМА Егорченко, а также поливание грязью университетских журналов, кроме всего прочего, можно еще объяснить и попыткой отвлечь внимание от ситуации с утерей рядом изданий Институтом математики НАНУ статуса фаховых. Подробнее на странице ИМ https://sites.google.com/…/fahovi-vidanna-in…/fahovi-vidanna Перечень фаховых журналов по состоянию на 24.10.2017 http://mon.gov.ua/…/per…/perelik-naukovix-faxovix-vidan.html

    2. Нічого трагічного у втраті журналами ІМ статусу фахових нема. Це ганьба скоріше для МОн з смішними мурзилками та смітниками, ніж для якісних журналів ІМ. Ніякої честі бути в одному списку з публікаторами псевдонауки та плагіату нема, тому я з того взагалі не турбуюсь. То бюрократичні маразми МОН і нічого більше. Теж мені проблема

  5. Посмотрел название диссертации Владимира Кравченко: “Конечные результаты социалистического производства: содержание, формы выражения, механизм достижения.” У меня тут же вопрос возникает, какие знания в экономике может дать студентам-экономистам специалист в такой вот тематике? Мне лично кажется, что человек, защитившийся по такой теме должен чувствовать себя глубоко ущербным и не имеющим к настоящим занятиям наукой никакого отношения. Собственно все, что пишет Владимир Кравченко по поводу науки, борьбы с плагиатом и псевдонаукой только подтверждает мою оценку. Оно и не удивительно, ведь он и сам должен осознавать, что его собственная научная работа была куда ближе к деятельности Юрия Тесли, которого он и защищает, чем к нормальной науке.

    1. Специально для Ученого, повторяю свой комментарий, размещенный выше.

      Относительно своей кандидатской, – наконец дошли руки до сканирования автореферата (защита была в в декабре 1990 г.) Выкладываю линк. Читайте, изучайте.
      https://drive.google.com/open?id=1QJLnYsv68pxWatQoPaW8bNP65CkmFZhY

      Что касается политэкономии социализма и ее псевдонаучности, то это – к китайским коллегам. https://www.ineteconomics.org/perspectives/blog/a-socialist-market-economy-with-chinese-contradictions

  6. Продолжаем разбираться с журналами ИМ НАНУ. Как по мне, то вот где настоящий скандал, от которого всеми силами И. Егорченко пытается отвлечь внимание научной общественности. Итак, оказывается (согласно информации ИМ) что, начиная с зимы-весны 2015 г. и до сего времени (т.е. почти 3 (ТРИ) года) “п’ять з вище вказаних журналів, засновниками (співзасновниками) яких є Інститут математики НАН України, перестали бути фаховими з 10.02.2015, а один – з 14.04.2015 р.”. Вдумайтесь, ПЯТЬ журналов выпали на ДВА с ПОЛОВИНОЙ ГОДА из научного оборота. И, какова же позиция Егорченко в связи с этим, – она, что, завалила письмами дирекцию своего института, требуя исправить ситуацию, как поступил бы каждый патриот-активист своего института ? Как бы не так. Цитирую Егорченко, “Ірина Єгорченко сказав:
    10 Грудня 2017 о 17:54
    Нічого трагічного у втраті журналами ІМ статусу фахових нема. Це ганьба скоріше для МОн з смішними мурзилками та смітниками, ніж для якісних журналів ІМ. Ніякої честі бути в одному списку з публікаторами псевдонауки та плагіату нема, тому я з того взагалі не турбуюсь. То бюрократичні маразми МОН і нічого більше. Теж мені проблема” Иначе, как цинизмом и абсолютным наплевательством к своим коллегам из ИМ НАНУ, такую позицию назвать нельзя.

    1. втратити статус фахового != випасти з наукового обороту, відверте перекручування.

  7. Все, коментарі закриваю через непродуктивність дальшої дискусії тут.

Коментарі закриті.