«Не всім дано бути скептиками, а шкода» — Еміль Чоран
❗❗ Відтепер нові, актуальні, важливі матеріали у переліку, на які раджу звернути увагу, відмічено знаками оклику.
🧑🏫 Цим значком позначено матеріали для середньої освіти.
Інформаційний бюлетень “Академічна доброчесність”. Мій головний продовжуваний проєкт на цю тему. Продовжити читання “Українські матеріали та ресурси із академічної доброчесності”
Одного разу я зустрів колегу, докторку наук, яка готувала свій відгук як офіційна опонентка на захисті дисертації. Вона поскаржилась на надмірну бюрократизацію: відгук необхідно написати, роздрукувати, підписати від руки, засвідчити свій підпис підписом відповідальної особи та мокрою печаткою, потім відсканувати цю рецензію та підписати сканований варіант електронним цифровим підписом. Продовжити читання “Відгукам на дисертації добре без печаток”
Цим текстом хочу детально проаналізувати юридичний статус сьогоднішніх стандартів фахової передвищої та вищої освіти (далі — стандарти ФПВО). Продовжити читання “Дотримуватися стандартів фахової передвищої та вищої освіти не обов’язково”
У різних професійних середовищах стикаюся з поширеною практикою узагальнено називати університетських студентів (деколи й аспірантів) «дітьми». Давайте поміркуємо про те, що насправді може матися на увазі під таким використанням слів. Продовжити читання “Діти в університетах: що означає наша мовленнєва звичка?”
Навесні МОН зобов’язало більшість українських наукових журналів (крім тих, що вже індексуються в базі Scopus або Web of Science) пройти перереєстрацію відповідно до нових вимог. За результатами перереєстрації сформовано новий перелік наукових фахових видань категорії Б, до якого потрапило близько 1300 видань. Продовжити читання “Скільки коштує новий перелік наукових фахових видань”
У двох київських університетах, де я раніше працював, зі мною був укладений контракт. Ні, не так. Це була імітація контракту. Текст та умови цього документа були однаковими для всіх працівників, лише назва посади і прізвище підписанта заповнювались від руки. Документ на реальний зміст роботи не впливав. Продовжити читання “Яким міг би бути контракт університетського викладача?”
З’явилась ще одна англомовна публікація про цю війну. Дякую колегам за можливість взяти участь в її створенні. Продовжити читання “Resilient minds: the unseen struggles of scientists in wartime Ukraine”
Українське законодавство у питанні присвоєння професійної кваліфікації вчителя студентам українських фахових коледжів та університетів доволі заплутане. Це призводить до того, що затверджені процедури окремих закладів освіти з цього питання встановлено в не надто коректний спосіб. Продовжити читання “Присвоєння студентам професійної кваліфікації вчителя: як уникнути підводних каменів?”
Аспірантура, як важливий етап формування науковців, як інкубатор наукових ідей, мала б бути в центрі уваги суспільства. Але, на жаль, як і вся сфера науки, скромно стоїть у тіні. Хоча заради справедливості варто зазначити, що минулого року тема підготовки аспірантів таки потрапляла на перші шпальти українських новин. Щоправда, через бум охочих здобути наукову освіту і спричинену цим ажіотажем серію рішень органів влади з обмеження вступу на відповідні програми. Продовжити читання “Регулювання аспірантури по-українськи: як вийти з кола нерозважних рішень?”
Нещодавно мені по роботі трапилося поцікавитися досвідом наших університетів у питанні присудження випускникам професійних кваліфікацій. Нагадаю, що всім випускникам присвоюється освітня кваліфікація бакалавра чи магістра. А крім того, за певних умов студент може отримати в своєму дипломі запис про здобуту професійну кваліфікацію енергетичного аудитора будівель чи лікаря ветеринарної медицини. Продовжити читання “Примарний блиск університетських документів: кейс порядків присвоєння професійних кваліфікацій”
Міністерство освіти і науки нещодавно утворило робочу групу, покликану розробити пропозиції з оновлення правил формування переліку наукових фахових видань України. До цього переліку експерти МОН включають наукові журнали, що видаються в Україні. Станом на грудень 2024 року цей документ нараховує майже 1700 періодичних наукових видань українських університетів і наукових установ. Продовжити читання “Зміни вимог навряд чи допоможуть українським науковим журналам”