Як грамотно провести лотерею на бакалаврат?

“Екзаменатор на вступній співбесіді:

— Поговоримо про заключне запитання у Вашому мотиваційному листі. Чому Ви вирішили вступати до нашого університету?

— Мамо, ну що за дурне питання?!”

Учора представники МОН та освітнього комітету Верховної Ради проінформували про основні плановані параметри правил вступної кампанії на поточний рік. Говорили про вступ як до фахових коледжів, так і в університети на бакалаврат та в магістратуру. Фахові коледжі коментувати не буду, бо не дуже хочу заглиблюватися в особливості цієї теми. Також мені з професійної точки зору не надто цікаві цьогорічні правила вступу в магістратуру після бакалаврату, бо ця подія для вступників не пов’язана із надто високими ставками: якими б не були правила, якщо не вступиш зараз, можна піти працювати з дипломом бакалавра і підтримати в цей спосіб відновлення української економіки, можна приєднатися до лав тероборони, можна вступити наступного року, можна зробити купу інших важливих і для себе, і для держави речей…

Мені більш цікаві правила вступу до бакалаврату випускників школи, бо це є суспільно дражлива тема, складність якої цьогоріч багатократно зросла через війну, спричинені нею руйнування помешкань і закладів освіти, виїзд багатьох молодих людей за межі України.

(Між іншим, першочергово варто було би говорити навіть не про це, а про те, що ми маємо багато принципових невизначеностей. Ми не знаємо, якими є освітні втрати сьогоднішніх випускників школи, які більше двох років перебувають у сильно творчому освітньому процесі, спричиненому спочатку COVID-епідемією, а потім війною. Невідомо, скільки вступників буде вступати в українські університети; скільки з них захочуть це зробити, але не матимуть технічної, логістичної можливості чи необхідних документів; які ЗВО працюватимуть далі повноцінно, які в обмеженому форматі, а які тимчасово або постійно не зможуть надалі проводити освітню діяльність, зокрема через процес переміщення до іншого населеного пункту. Та наскільки спрощений дискурс маємо щодо тенденційних, а не дійсно важливих тем, у такому дискурсі, на жаль, й доводиться працювати…)

Виходячи із сьогоднішніх обставин, правила вступу до бакалаврату мають вирішити три основних питання.

  1. Гарантувати безпеку вступників.
  2. Організувати вступ у максимально простий спосіб, що дозволяє легко вступити на навчання.
  3. Розподілити вступників між “бюджетом” і “контрактом”.

Якби не було третього з цих питань, то можна було би зробити максимально просто. Вступ здійснюється на підставі свідоцтва вступника про повну загальну середню освіту і заяви, якою вступник засвідчує своє бажання навчатися певного фаху у певному закладі вищої освіти. Плюс кілька заяв у різні університети з пріоритетами, бо кількість місць у кожному закладі обмежена. І такого правила було би достатньо. Але є питання, що має бути певний відбір на бюджет.

Тому нам пропонують застосування трьох інструментів вступних випробувань (насправді далі треба вказувати про певні особливості деяких ситуацій, та я пишу дещо спрощено про загальний підхід):

  1. На ті спеціальності, де логічним виглядає творчий конкурс, — університет проводитиме творчий конкурс.
  2. Де немає творчого конкурсу, там для вступу на бюджет необхідно скласти НМТ — короткий національний мультипредметний тест, що (як це планується сьогодні) складатиметься у наближеному до ЗНО форматі і матиме 60 запитань, а саме, по 20 запитань з української мови, історії України та математики.
  3. Для вступу на контракт треба подати мотиваційний лист.

Розгляньмо ці пункти.

Пункт перший — творчий конкурс. Чи є цей інструмент відбору вступників “ідеальним”? Ні. Чи гарантує цей інструмент відсутність корупційних ризиків? Також ні. Однак, на мою думку, сьогодні цей інструмент можна застосовувати там, де це доречно — на тих спеціальностях, де творчий конкурс проводився і раніше. Повністю корумпованого вступу на творчі спеціальності в сьогоднішніх умовах не буде. І творчий конкурс дає університетам змогу від початку банально особисто познайомитися із вступниками. Отже, інструмент “так собі”, але він може бути.

Пункт третій — вступ на контракт. Фактично нам говорять, що на контракт візьмуть всіх або майже всіх бажаючих. В сьогоднішніх умовах це рішення також “таке собі”, але так само воно може бути.

Пункт другий — вступ на бюджет за результатами НМТ. З технічної точки зору планується застосувати один з найкращих критеріїв вступу. Але НМТ — не найкращий інструмент взагалі, а кращий серед усіх різною мірою “поганих” доступних інструментів (бо “гарні” інструменти зараз недоступні).

Чи в рівних умовах для складання НМТ ті, хто посилено готувався до ЗНО з інших предметів, ніж історія і математика? Теоретично не зовсім. Але чи в рівних умовах усі випускники шкіл (зокрема й ті, хто приділяв увагу іншим предметам з метою ЗНО)? Так, оскільки і математика, і історія — обов’язкові предмети, які вивчають усі учні без виключення.

Справжня проблема НМТ — не у переліку предметів, що до нього входять. Проблема у тому, що в НМТ обмежена кількість запитань (попередньо, 60). Це означає, що буде усього 61 варіант підсумкової оцінки тестованих (нуль балів, якщо жодної правильної відповіді, або інша оцінка, що відповідає кількості правильних відповідей). Тобто “роздільна здатність” цього тесту саме така. Вона є недостатньою для відповіді на питання “хто (не) вступить на бюджет”, оскільки повсякчас буде ситуація, що на певну спеціальність у певному закладі є (умовно) 10 бюджетних місць, а вступники з шостої по двадцять п’яту позицію у рейтинговому списку мають однакову кількість балів НМТ. Як у цій ситуації обрати п’ятьох вступників з-поміж двадцяти бажаючих?

Для виріщення цього питання нам пропонують оцінювати мотиваційний лист. І саме це питання є найбільш проблемним і таким, через яке я й пишу цей текст.

Проблема в тому, що чесного способу оцінки мотиваційного листа не існує в природі. Адже:

  • невідомо, чи писав мотиваційний лист сам вступник, а чи йому допомогли;
  • невідомо, чи лист написано чесно, а чи так, щоб він одержав потенційно кращу оцінку;
  • взагалі “об’єктивних” критеріїв та інструментів оцінювання знань взагалі не існує в природі;
  • зокрема об’єктивних критеріїв оцінювання мотиваційних листів теж немає і не може бути. Навіть якби такі критерїі існували, то вони би штовхали вступників до написання не чесних міркувань, а тексту “під вимоги”. А крім того, якщ сформулювати певні критерії, то кожен перевіряючий як жива людина дуже по-різному їх застосовуватиме, і це — нормально.

Фактично у випадку застосування мотиваційного листа як критерію для визначення того, хто вступить на бюджет, а хто ні, з позиції вступника йдеться про лотерею. Крім того, саме ця ланка вступної кампанії піддана корупційним ризикам: питання “бюджет чи контракт на найближчі чотири роки навчання” — питання високих ставок з точки зору грошей, а крім того, мотиваційний лист перевіряє конкретна людина.

Яка альтернатива цій лотереї із потенційною корупцією?

Треба думати про інші можливі критерії вибору “бюджетників” серед усіх бажаючих, які набрали однаковий бал за результатами НМТ. Деякі з цих критеріїв добре відомі — середній бал документа про середню освіту, врахування участі у підготовчих курсах, олімпіадах тощо. Усі ці критерії “такі собі”, але пам’ятаємо, що “гарних” критеріїв у сьогоднішніх умовах катма. Тому МОН та інші стейкголдери мають дуже уважно підійти до вибору такого критерію.

Зі свого боку пропоную ще один варіант, який так само є “лотереєю”, але позбавлений корупції, застосовується у світовій практиці, є чітким, прозорим та зручним в адмініструванні, отже, мінімізує втрати для нервової системи усіх учасників процедури вступу. Цей варіант — додавати до набраної вступником кількості балів за НМТ дробову частину, яка визначатиметься комп’ютером у випадковий спосіб. Себто якщо вступник з-поміж 60 запитань НМТ дав правильну відповідь на 42 запитання, то він матиме не 42 бали (або іншу їх кількість, якщо переводити в іншу шкалу), а 42,532758 бали, де “42” — це ціла частина, що відповідає кількості правильних відповідей, а “0,532758” — величина, “подарована” вступникові комп’ютером у випадковий спосіб. Технічно це реалізувати дуже просто. Можна додавати до цілої частини балів число з діапазону від 0,5 до 0,999999, щоб нікому не було образливо, що комп’ютер йому “подарував” дуже мало балів. А також визначити кількість знаків після коми так, щоб у жодних двох вступників не було однакового фінального балу НМТ. В цей спосіб питання рейтингування учасників НМТ успішно вирішиться.


P.S. Зазначу про неслушність ще одного технічного питання. Перераховувати кількість правильних відповідей у НМТ у потрібну шкалу згідно з різними ваговими коефіцієнтами для різних предметів. Здавалось би, в цей спосіб ми отримаємо дробні числа за шкалою від 100 до 200 балів на кшталт 178,65 балів. Та насправді все одно у підсумку буде не більш як 61 варіант цих дробних чисел (бо в основі розрахунку змінні, що можуть набувати рівно 61 варіант значень), і ми не вирішуємо вищеокреслену проблему.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.