Старшокласники (учні 10 і 11 класів сьогодні, 10, 11 і 12 класів – якщо буде введена 12-річка) мають вивчати як обов’язкові такі предмети:
- Іноземна мова
- Українська мова
- Комп’ютерна грамотність / інформатика
- Фізкультура
- Один предмет за вибором школи (друга іноземна мова або математика або література або історія)
Також кожен учень має обрати три предмети певного циклу (математичний, природничий, гуманітарний, мистецький…).
Усього 8 предметів. Кожному – 4 здвоєних уроки (2 пари) на тиждень.
Реально з них вивчаються (потребують свідомих і відчутних зусиль учня) 6 предметів, адже 2 (фізкультура та інформатика) – “діяльнісні”.
Якщо кількість предметів більша за 6-8, деякі з них неминуче насправді не вивчаються, їх викладання/вивчення є фікцією. Від цієї практики треба відмовлятися.
Тому поточна ініціатива МОН зберегти у старшокласників “усього” 9 предметів як обов’язкові є продовженням профанації змін з категорії “шило-мило”. Реально нового підходу, який би враховував потреби та можливості учнів та вимогу здорового глузду, МОН сьогодні не пропонує.
Так, я теж хотів би бачити серед обов’язкових для всіх учнів предметів і літературу, і математику, і фізику з хімією, і економіку, і основи демократії… Але це насправді не працювало, не працює і не працюватиме. Учень ретельно не вивчає більше 6 предметів одночасно. Крапка.
Читати ще на цю тему – за посиланням.