Нотатки з наради керівництва МОН із представниками філософської спільноти щодо плагіату та дисертацій

Колеги звертаються до мене написати про мої враження щодо зустрічі керівництва МОН із представниками філософської спільноти, в якій я брав участь 4 квітня. Ок, пишу.

  1. Якщо мене читає хтось із авторів чи підписантів листа, який став підставою для зустрічі у МОН, — шановні, не пишіть так або не підписуйтесь під таким листом. Той текст — повна шизофренія рівня «з дна стукають».
  2. Особливих аргументів на користь захисту плагіату на зустрічі не звучало. Всі загалом були згодні, що плагіат є негативним явищем, якому не місце в науці. Юрій Рашкевич зокрема наголосив, що одна з вимог до кваліфікаційної роботи – відсутність текстових запозичень як скопійованих без будь-якого посилання кусків тексту. Засаднича її річ – її оригінальність.
  3. Що дійсно на мою думку справедливо — сьогодні виникає ситуація певного нерозуміння нових, сучасних вимог до текстів з точки зору оцінки певного фрагменту як плагіату або неплагіату. Наводився приклад текстового фрагменту, де автор копіює три абзаци тексту з іншого джерела, ставить в кінці третього абзацу посилання на це джерело, але не бере весь текст у лапки. Не всім очевидно, що в такому способі цитування не так. Такі речі потребують навчання. Я так бачу, що це буде довго і не усюди одразу і не усюди це буде правильне навчання.
  4. У цьому зв’язку звернули увагу на відсутність викладання академічного письма магістрантам і аспірантам та необхідність запровадження такого курсу.
  5. Порушене питання про те, що дисертація повинна містити наукові результати, що є більш важливою проблемою за плагіат. Напевно, питання слушне. Напевно, питання вже давно назріле. Але (це знову моя думка, вона не звучала на нараді), якщо доктори наук порушують це питання як задачу, що її зараз необхідно розв’язувати, то за що вони присуджували наукові ступені раніше? Ширше, в багатьох наукових галузях ми маємо дуже багато дисертацій, в яких наука повністю відсутня як така (і про це говорив пан Рашкевич). Теж глибока проблема, швидкого вирішення якої, очевидно, немає.
  6. Я занотував кілька думок представників філософської спільноти, які звучали на нараді (не з усіма погоджуюсь, але над всіма треба думати):
  • Спецради припинили роботу, оскільки невизначено, що є плагіатом, тобто будь-яку роботу можна вважати плагіатом. Тобто зараз треба визначити хоча б тимчасові критерії плагіату.
  • Ми дещо знизили вимогливість, особливо до кандидатських робіт.
  • Нехай буде комісія з нашою участю, щоб виробити чіткі критерії, що є плагіатом, що є новизною, науковими положеннями.
  • Плагіатом дехто пропонує вважати методи екстраполяції та аналогії, що є абсурдом.
  • Є дисертації кваліфікаційні, є наукові. Звісно, треба, щоб більше були наукові.
  • Установіть правило: скільки має бути відсотків оригінальності тексту?
  • Зробіть перехідний період із впровадження нових правил: докторська дисертація готується 8+ років.
  • Визначити плагіат неможливо без визначення критеріїв наукової новизни. Громадські активісти у соціальних мережах (передусім мається на увазі Дисергейт) не порушують проблему наукової новизни.
  • Наукова новизна – головний критерій статусу та гідності науковця.
  • Створення атмосфери нульової толерантності до відсутності наукової новизни.
  • Створити комісію вчених МОН і НАН із наукової новизни та подолання плагіату.
  • Немає чітких правил і критеріїв, вимог до дисертацій, тому аспіранти бояться виходити на захист, бо не розуміють правил; маємо відтік мізків закордон (і в інші галузі – це моя думка).
  • Розробити проект положення про академічну доброчесність: напрацювати спільну модель робочою групою.
  • Започаткувати серію круглих столів і конференцій, присвячених якості наукових досліджень (про якість освіти вже говоримо).
  • Бібліотекарі мають вчити академічному письму.
  • Ми не можемо завтра прокинутися із розвиненою академічною культурою, ми не можемо одразу вирішити цю проблему.
  1. Мені дуже сподобалась теза Лілії Гриневич: «якщо наукова спільнота чекає, що чиновники випишуть правила, то цього не буде зроблено або це буде зроблено неправильно. Правила може виробити тільки наукова спільнота».
  2. Загальна думка: ситуація та її бачення поступово змінюються. Але шлях буде дуже довгим, думки і розуміння його будуть дуже різними.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *