Університет як ресурс

Після епідемії коронавірусу сильнішими стануть ті українські університети, які зможуть трансформуватися у ресурсні центри для своїх спільнот.

Карантин висвітлив величезну потребу студентів і викладачів у різноманітних звичних і нових ресурсах. Йдеться про дуже різні ресурси, важливі відтепер і для повернення до роботи в аудиторіях, і для успішної дистанційної освіти в умовах можливих нових хвиль карантину.

Ресурс компетентностей

Виявилося, що суттєва частина викладачів впевнено володіє досить обмеженим набором методик викладання, і значну частину з них доволі складно пристосувати до роботи в дистанційному форматі через інтернет. Популярне питання: “Як організувати чесне проведення іспиту в дистанційному форматі?” Онлайн-освіта має низку особливих інструментів, які необхідно вивчати. Ресурсний університет допоможе своїм доцентам і професорам опанувати ці інструменти й методики, мати їх напоготові (зокрема й тоді, коли викладачі не бажають підвищувати власну кваліфікацію).

Онлайн-викладання надзвичайно складне. Це вміння неможливо опанувати за кілька годин чи днів.

David M. Perry, Університет Міннесоти

Дефіцитні компетентності студентів — навички самоорганізації і самостійного вивчення помітно більшої частини матеріалу, ніж вони до цього звикли в аудиторіях. І це в умовах додаткового стресу від нової, незвичної ситуації соціального дистанціювання. В освітніх програмах має приділятися більша увага опануванню цих компетентностей. Університет має мати ресурси для надання психологічної підтримки тим, хто цього потребує.

Ресурс часу

Дистанційна освіта вимагає значно більшого часу викладачів і студентів на вивчення того самого обсягу матеріалу. Викладачам потрібен значний додатковий час для участі в заходах з підвищення кваліфікації з дистанційного викладання.Цей час не може бути часом відпустки.

Параметри обсягу роботи і годин навчального навантаження учасників освітнього процесу потребуватимуть відповідного корегування. Новий обсяг навантаження викладачів не можна підтримувати постійно в умовах наявного рівня оплати їхньої праці.

“Цифровий” ресурс

Цифровий розрив стає пріоритетом порядку денного освіти. Відсутність доступу до власного комп’ютера вдома (або один комп’ютер потрібен кільком членам родини одночасно), неякісний інтернет-зв’язок, нестача цифрових компетентностей фактично виключають викладачів і студентів з процесу надання і одержання освіти в дистанційному форматі. Чи має університет надавати у тимчасове користування ноутбуки тим викладачам і студентам, які цього потребують? Оплата доступу до окремих комерційних інструментів організації дистанційних занять, єдина для всіх викладачів і студентів система управління навчанням (на кшталт Moodle) — також важливий ресурс, наявність якого слід забезпечити.

Робота університету не повинна спиратися на особисті матеріальні ресурси викладачів (комп’ютер, телефон/смартфон, доступ до інтернету, оплата електрики, мікрофон, вебкамера та ін.). Університет як роботодавець забезпечує працівників необхідними для роботи засобами.

Ресурс гігієни

Неухильне фінансове, організаційне та кадрове забезпечення можливості повноцінної особистої гігієни в університетах (в режимі, аналогічному до готелів/торговельних центрів/комерційних закладів харчування): всі вбиральні завжди забезпечені туалетним папером + рідким милом + паперовими рушниками, постійно (один-кілька разів на день) здійснюється поповнення вбиралень цими засобами, проводиться якісне вологе прибирання приміщення, категорично не допускається паління у вбиральнях. Постійна наявність у приміщеннях та аудиторіях антисептика для рук. Посилення гігієнічних вимог до їдалень і буфетів. Це банальність, яка, однак, наразі не повною мірою реалізується в більшості університетів через непріоритетність цього завдання, нестачу коштів та/або допоміжного персоналу.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *